Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повозчина

Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину. Чуб. II. 656.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЗЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЗЧИНА"
Верстат и варстат, -ту, м., варстать, -ті, ж. 1) Также кросна. Ткацкій станокъ. Чуб. VII. 409. Хто пряде, хто за верстаттю. Г. Барв. 33. Части верстату видны изъ слѣдующаго рисунка гуцульскихъ кросен: 1 и 1. передні коники; 2 и 2. задні коники; 3 и 3. ставки; 4 и 4. победрини; 5 и 5. поперечниці; 6. сідавка = сідец; 7 и 7. льонки; 8. маґоль; 9. штак; 10. спідній навій = воротило; 11. сучка з зубами; 12. песик; 13. верхній навій = воротило; 14. сучка, кєгло; 16. песик; 17. чіп; 18. шнур; 19. камінь; 20. поперечниця; 21. вуха; 22. поножі; 23. скракник; 24. скраклі з кільцями; 25. ничиниці; 26. мотузи; 27. стріла; 28 и 28. снизьки; 29 и 29. набівка ( = ляда), а в ній 30. бердо; 31. основа; 32. полотно; 33. човник; 34. полотно, навите на спідній навій. Шух. І. 254 — 256. Иныя названія тѣхъ же частей: а) 1. коники, 2. слупки, 3. стативи. 4. жердки, 5а. жердки, 5б. шайда, 6. сідак. 7. льонтки. 8. маґіль, 9. штак, 10. долішній навій, 11. триб, 12. песик, 13. горішній навій, 14. триб, 15 — 16. сука, 20. шайда, 21. кочки, 22. підніжки, надѣтыя на сворінь. 25. начинє, 27. жердка, 28. лядобійці. 29. властива ляда, 30. блят, 31. основа, 32. полотно, 33. човник, 34. полотно. Восточн. Галиція. МУЕ. III. 16 — 20. б) 1. передні стояни (стояки), 2. задні стояни (стояки), 3. коні (застрямини), 4 и 5а. жертки (жертки), 5б. шайда (шайда), 6. лавка, 7. ломки, ед. ч. ломок (лоно), 8. штак (магівниця), 9. штак, 10. спідній навій, 11. колесо (трибок), 12. цуґа (жабка), 13. верхній навій, 14. колесо (коло), 15 — 16. цуґа (дзуґа), 20. шайда (шайда), 21. (жабка), 22. підніжки, надѣтыя на шворінь (то-же), 23. середня жертка, 24. жабки — ихъ двѣ (жидки), 25. начиння (начиння), 26. мотузочки, 27. жерточка (жертка) — къ ней привязана ляда своею роспинкою, — въ гуцульскихъ кроснах жерточка и роспинка, какъ видно изъ рисунка, сведены въ одно, 28. хвости, 29. сама ляда (то же), 30. блят (блят), 31. основа (то-же). Конст. у., записалъ Б. Гринченко; въ скобкахъ поставлены названія, указанныя у Вас. 165 — 166.Cм. еще отдѣльныя описанія: блят, ляда, навій, начиння. 2) варстат гончарський. Cм. круг гончарський. Шух. I. 260. 3) варстат трацький. Подставки, на которыя кладуть дерево при распиливаніи его на доски. МУЕ. ІІІ. 30.
Відмагатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. ХС. VII. 420. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Мнж. 29. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. Мнж. 22. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Рудч. Ск. II. 118. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже. Г. Барв. 335.
Дріто́вач, -ча, м. = дрітарь. Вх. Уг. 237.
Лі́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ ліса. Усі двори лісками обгорожувані. Черном. Прилетіла зозуля і сіла на лісці. Грин. III. 588. 2) Ворота, сплетенныя какъ плетень. Отворяй, мати, ліску, ведемо ті невістку. Гол. IV. 332. 3) Рыболовная плетенка. Угор. 4) Орѣшникъ. Ліски в сьому лісі багато. Харьк. у. 5) Пруть, палка. Стоїть лісочка, на тій лісочці ні сучечка, ні болячечки. Ном. стр. 296. № 209. 6) Извѣстное пространство земли (на огородѣ, у землекоповъ и пр.). А як у вас грабарі землю гатили, — від ліски, чи ні? 7) Раст. Corylus avellana. Лв. 98. Ум. лісочка.
Недобачати, -ча́ю, -єш, гл. Плохо видѣть, имѣть слабое зрѣніе; не замѣчать.
Прошнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = прочнутися. Хата, 15. МУЕ. ІІІ. 77.
Родонько, -ка, родо́чок, -чка, м. Ум. отъ рід.
РоскуйдитиCм. роскуйдувати.
Садіння, -ня, с. Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. Харьк. у.
Скаженкуватий, -а, -е. Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЗЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.