Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поводити 2

Поводити 2, -джу, -диш, гл. Поводить. Коли б мене молодий хоч по хаті поводив. Чуб. V. 577.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОДИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОДИТИ 2"
Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. І. 253.
Догарю́катися, -каюся, -єшся, гл. Добиться чего частымъ напоминаніемь.
Коп'як, -ка, м. Большая копна, стогъ (сѣна) Вх. Зн. 28. Коп'як чортів тобі! Канев. у. Ум. коп'ячо́к. Нема сіна, хиба десь-не-десь коп'ячок побачиш. Черк. у.
Переводня, -ні́, ж. Измельчавшая, выродившаяся порода.
Потушити, -шу́, -шиш, гл. Потушить.
Провладати, -да́ю, -єш, гл. Провладѣть.
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Сполокувати, -кую, -єш, сов. в. сполокати, -чу, -чеш, гл. = споліскувати, сполоскати. Желех.
Трачів, -чева, -ве Принадлежащій пильщику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОДИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.