Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поводирь

Поводирь, -ря́, м. = поводатарь. Ном. № 4656.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОДИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОДИРЬ"
Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. ІІ. 171.
Зазо́рений, -а, -е. Заподозрѣнный. Левч. 44.
Нестотно нар. Точь-въ-точь. Лохв. у.
Поклячити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать заломы на растеніяхъ для примѣты; сдѣлать межевые знаки на деревьяхъ. Оце поклячили усі дерева, — тепер уже не буде крадіжки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Рішити, -ся. Cм. рішати, -ся.
Ротний, -а, -е. Ротный. Чуб. V. 972. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки. Грин. II. 201.
Справниця, -ці, ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором. Федьк. III. 150.
Тверджа, -жі, ж. Твердь, твердыня. Будь мені за гірню скелю, стань за тверджу недвижиму. К. Псал. 68.
Хліборобка, -ки, ж. Женщина, занимающаяся хлѣбопашествомъ.
Шкрум, -ма, м. 1) Нагаръ въ трубѣ. 2) Заячій жиръ. Гайс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОДИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.