Веселий, -а, -е. 1) Веселый. В погоду і смутний веселим буває. Будь.... весела як весна. під веселу руч. Въ хорошемъ настроеніи. Як от під веселу руч, то й пісень співаємо.
2) Пріятный, производящій хорошее впечатлѣніе. Веселі здалека палати. Ум. веселенький, веселесенький.
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Жба́нячий, -а, -е. = жбановий.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння.
Зміюка, -ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати.
Кіявкати, -каю, -єш и кіявчати, -чу, -чиш, гл. Кричать (о галкахъ). Кивки кіявкают або кімнат.
Млина́рка, -ки, ж. Мельничиха. На тім ставку млиночок, а в тім млиночку млинарка.
Мо́чар, -ра, м. Топь, низменное съ подпочвенной водой мѣсто. Через мочар до мене йти. На мочарі вівці ходять. Рузя... трохи не загрязла на мочарі.
Споліскувати, -кую, -єш, сов. в. сполоскати, -щу, -щеш, гл. Смывать, смыть, сполоскать, поливать, полить, смачивать, смочить. Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи. Із тої хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мені головку сполоще. Сорочку сполощу.
Сполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Встревожиться, испугаться.
