Вирубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вирубати, -баю, -єш, гл.
1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс.
2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь.
3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів.
4) ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п'є Сава і гуляє, ляхом вирубає.
Львов'я́нка, -ки, ж. Львовянка, жительница Львова.
Машта́к, -ка́, м. = мастак. Всяк маштак своє зна. У Мирнаго казакъ называетъ маштаками крѣпостныхъ.
Навби́тки нар. Въ выраж.: гуля́ти навби́тки. Игра на праздникъ Пасхи крашеными яйцами: бьютъ яйцо о яйцо, и тотъ, чье яйцо видержить, забираетъ разбитое яйцо своего партнера.
Наре́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Нарепкався, як свиня браги.
Палимон, -на, м. Большая палка. Гляди лишень, гадючий сину, щоб я тобі часом палимона не дав.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный.
Покрадаємці нар. Тайкомъ, украдкой. Він покрадаємці від мене всю пшеницю попродав.
Сінний, -а, -е. 1) Кормящійся сѣномъ. Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
2) = сінешний. Не замикай сінних дверей.
Шурубурство, -ва, с. Продѣлка, куралесничанье.