Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Заня́вкати, -каю, -єш и занявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замяукать.
Захрестытыся, -хрещуся, -стышся, гл. Перекреститься. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились.
Зразовий, -а, -е. Къ зразам относящійся. (Понесли) зразову до ріжків печінку.
Помилка, -ки, ж. Ошибка. Помилка за хвальш не йде. У помилку. По ошибкѣ. Оце дивизія та й годі! чи воно піп помиливсь, що став я лічити, аж воно цілісінька сороківка грошей у помилку перейшла.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. у сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.
Сколошкати, -каю, -єш, гл. Вспугнуть.
Схиститися, -щуся, -стишся, гл. Изловчиться, ухитриться. Воно як би у них не були затулені вікна, то може б я схистивсь уздріти, що там родиться, а то ні, не бачив.
Тутешній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї.
