Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідкочувати

Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДКОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДКОЧУВАТИ"
Борошенний, -а, -е. Мучной. Левч. 72. Борошенна комора.
Бральниця, -ці, ж. = браля. Желех.
Важниця 2, -ці, ж. 1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Рудч. Чп. 246. Чуб. VII. 404. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю. Н. п. 2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. Рудч. Чп. 246. О, зваж мене на праведній важниці. К. Іов. 66.
Винянчитися, -чуся, -чишся, гл. Вынянчиться.
Галуновий, -а, -е. Квасцевый.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Догрі́матися, -маюся, -єшся, гл. Докричаться на кого нибудь. Догрімаєшся ти, що й я на тебе грімну.
Лантушина, -ни, ж. Плохой лантух.
Лахачі, -чів, мн. Раст. Voccinium uliginosum. ЗЮЗО. І. 140.
Пуголовок, -вка, м. Головастикъ. Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДКОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.