Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідіймати

Повідіймати, -ма́ю, -єш, гл. Отнять (у многихъ). Повідіймав у всіх та й забрав собі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДІЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДІЙМАТИ"
Бабонька, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Боронення, -ня, с. 1) Защита. 2) Запрещеніе. 3) Обработка бороною.
Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. Рудч. Ск. І. 4. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Гол. І. 96. Ум. верховинка. Шух. І. 204.
Жа́тка, -ки, ж. Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178.
Завсю́ди нар. = завсіди. Не роблять що вечора, завсюди. Чуб. І. 103. І завсюди, як тілько вони вкупі, — все оттак заведуться ласкавими (ловами одно 'дного шпигати. МВ. H. 82.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Приполок, -лка, м. Доска возлѣ печки, на которой лежатъ доски пола.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Убурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. убуритися, -рюся, -ришся, гл. Испускать, испустить урину, замочиться. Ном. № 14298.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДІЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.