Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиселювати

Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСЕЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСЕЛЮВАТИ"
А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Бігунки, -ків, м. мн. 1) Бѣговыя дрожки. 2) ? Чуб. VII. 396.
Бурштиновий, -а, -е. Янтарный.
Ж сз. Употребляется послѣ предыдущей гласной. Горе ж мені, горе, нещасная доле! Чуб. V. 1.
Замліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. замлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Ослабѣвать, ослабѣть, изнуряться, изнуриться. Ой я ж терпіла да вже замліла. Чуб. III. 250. То він дуже знать замлів, що він свою збрую не ніс, що він свого коня не вів. Гол. І. 12. 2) Отерпать, отерпнуть, онѣмѣть (о тѣлѣ). Нога замліла. Г. Барв. 223.
Здохли́на, -ни, ж. = здохленина. Вх. Зн. 21.
Земле́пис, -су, м., земле́пись, -сі, ж. Географія. Желех.
Карбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.
Поживління, -ня, с. Пища. Узяти якогось покарму, поживління. Гн. І. 88.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИСЕЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.