Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибльовувати, -вую, -єш, сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ). Аф. 323.
Доби́ччаний, -а, -е. Скотный, скотскій. МУЕ. ІІІ. 45. Як воробець нап'єся в Воведенію в добиччанім сліду води, то сл напасе худоба до Їр'я трави. МУЕ. III. 51.
Дуросві́тство, -ва, с. = дурисвітство. К. ПС. 8. К. ДН. 287. Моє добро брехнею руйнували, мені в'язали дуросвітством руки. К. Дз. 200.
Зва́бити Cм. звабляти.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Плазівка, -ки, ж. Палочка употребляемая при игрѣ въ плаза.
Послушки, -шок, ж. мн. Слушаніе. Ой у лузі, лузі, говорили гуси, а я молоденька слухала раненько, — за тия послушки била мене мати. Грин. III. 74.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Усочок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.