Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повинуватити

Повинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Він у чому помилиться, — вона себе повинуватить. МВ. (О. 1862. І. 71). Усі будете повинувачені до одного. МВ. (О. 1862. І. 103).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНУВАТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНУВАТИТИ"
Випростати, -ся. Cм. випростувати, -ся.
Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево. Чуб. V. 105.
Ді́жма, -ми, ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр.
Інфимист, -та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.
Кресаночка, -ки, ж. Ум. отъ креса́ня.
Оріхолуп, -па, м. = лускогоріх. Вх. Пч. II. 9.
Повідписувати, -сую, -єш, гл. Отвѣтить письменно (многимъ). Усім повідписував, хто до його писав.
Позанедбовувати, -вую, -єш, гл. Оставить безъ вниманія (многихъ), пренебречь (многимъ). Старосвітські звичаї позанедбовували. К. (О. 1861. VI. 31).
Самопрядка, -ки, ж. = прядка. Уман. у. Черн. у.
Склення, -ня, с. Обливаніе обожженной посуды поливою. Вас. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИНУВАТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.