Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повимітати

Повимітати, -та́ю, -єш, гл. Вымести (во множ.). Левиц. І. 54. Світлоньки повимітай. АД. І. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМІТАТИ"
Визивати, -ва́ю, -єш, сов. в. визвати, -зву, -веш, гл. Вызывать, вызвать.
Відмокати, -каю, -єш, сов. в. відмокнути, -ну, -неш, гл. Отмокать, отмокнуть.
Дуросві́тщина, -ни, ж. 1) = дуросвітство. К. ПС. 30. 2) соб. Обманщики, шарлатаны. Хотів би правду людям говорити, — ведмедем дуросвітщина реве. К. Дз. 196.
Напра́вка, -ки ? Ні швець, ні мнець, ні направка. Ном. № 2965.
Позолити, -лю́, -лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить. Харьк.
Пробатуритися, -рюся, -ришся, гл. = прочуматися. Вх. Лем. 457.
Роздзявлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. роздзявитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Разѣваться, разинуться. 2) Разверзаться, разверзнуться. Стенув ти землю — розступилась, роздзявились безодні ями. К. Псал. 136.
Стебелечко, -ка, с. Ум. отъ стебло.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.
Ухитруватися, -руюся, -єшся, гл. Ухитриться. Дякуй своїй матері, що так мудро вхитрувалася. Драг. 225.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.