Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повилущувати

Повилущувати, -щую, -єш, гл. Вышелушить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЛУЩУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЛУЩУВАТИ"
Безсторонність, -ности, ж. Безпристрастіе. Желех.
Берегівка, -ки, ж. пт. стрижъ, Hirundo riparia. Вх. Уг. 227.
Зменчати, -ся и пр = зменшати, -ся и пр. Менший син так зметається перед батьком, а старший, так той не мовчить ні трохи. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити. Чуб. III. 19.
Налу́шник, -ка, м. = налюшник.
Перекотиполе, -ля, с. раст. a) Gypsophila Led. ЗЮЗО. І. 124. б) Sapponaria vaccaria. Лв. 101. Котиться перекотиполе. Рудч. Ск. І. 208.
Поріддя, -дя, с. Родъ, порода, поколѣніе. Чу у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають. Лебед. у.
Поцокувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ходила погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Топцювання, -ня, с. 1) Топтаніе. Шейк. 2) Ухаживаніе. Шейк.
Цмокнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в. отъ цмо́катися. Цмокнись з жінкою моєю, вона твоя буде. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 107).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИЛУЩУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.