Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повивати

Повивати, -ва́ю, -єш, сов. в. повити, -в'ю, -єш, гл. 1) Обвивать, обвить, повить. Молодиця в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком. Стор. МПр. 54. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло, в китайку повите. Шевч. 48. 2) Пеленать, спеленать. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. Не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала. Шевч. 128. Переносно: рожать, родить. І прийшла година і я тя повила, грудьми годувала, до серця тулила. Гол. III. 454. 3) Завивать, завить. Ой ти, вербо кудрявая, хто на тобі кудрі повив? Чуб. III. 117. 4) Вить, свить (вѣнокъ). Старости, пані старости! благословіть молодій вінки повить! Мил. Св. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИВАТИ"
Довголі́ття, -тя, с. Долголѣтіе, многолѣтіе. Благословила мене мама на довголіття. Стор. І. 260.
Кошик, -ка, м. 1) Корзина. З кошиком та з грошиком. Ном. № 10479. Молодиця йшла з кошиком, дівчина з другим. МВ. ІІІ. 39. 2) Корзина плетеная на телегѣ для перевозки картофеля, бураковъ и пр. Чуб. VII. 403. 3) мн. Раст. Trifolium montanum. ЗЮЗО. І. 139.
Критика, -ки, ж. Критика. На Стрийковських, Коховських і Грондських нічого було п. Падалиці здаватись без усякої критики. О. 1861. X. 136.
Позурочувати, -чую, -єш, гл. Сглазить (многихъ). Дітей мені позурочувала. Богодух. у.
Полювання, -ня, с. 1) Охота. Він мав такий звичай, що як тільки настав ранок, то зараз сіда на коня і где на полювання, бо кохався у полюванні. Рудч. Ск. І. 121. 2) Періодъ половой горячности у коровы. Ум. полюваннячко.
Розіпясти, -ся. Cм. роспинати, -ся.
Справа 1, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. Макс. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. Н. Вол. у. З бабою і дідько справу програв. О. 1862. X. 34. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2. Чотирі справи з арифметики. О. 1862. ІІІ. 76. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. (К. 1886)). 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Шевч. 267. Ум. справка.
Тверезий, -а, -е. Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. Ном. по-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ. Харьк. у.
Харлань, -ня, м. = харлай 1. О. 1861. XI. Св. 33.
Шпурлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Бросать (чѣмъ). Чого ти шпурляєшся? Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.