Безпечати, -ча́ю, -єш, гл. = убезпечати.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Радий, наче допіро народився. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Ми оце допіро приїхали.
Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш.
Колядний, -а, -е. Относящійся къ рождественскимъ святкамъ. На колядному попелі поставила горщик.
Куртий, -а, -е. Короткій.
Перегодя нар. = перегодом.
Післанець, -нця́, м.
1) Посолъ, посланный. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх.
2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому.
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря.
Покуття, покутя, -тя, с. 1) Красный уголъ. Закопав під покуттям. Посажу батька та на покутті. Узвар на базар, а кутя на покутє. 2) покутє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. 2) = муляти. Мені трудить ногу. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.