Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бундячитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися. Возний, — так і бундячиться, що помазався паном. Котл. Н. П. 387.
Відтоптувати, -тую, -єш, сов. в. відтоптати, -пчу, -чеш, гл. Оттаптывать, оттоптать, истоптать (обувь, ноги). Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата. Г. Барв. 387. Черевички відтопчу. Грин. ІІІ. 156. відтрутити. Cм. відтручати.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка. Подольск. г.
Де-не-де́, нар. Кой-гдѣ. Удосвіта встав я... темно ще на дворі, де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв. Тілько де-не-де димок над кучею золи піднімається та по вітру як давнішняя слава Синопа розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92).
Згі́ркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть, сдѣлаться горькимъ.
Первоспи, -пів, м. мн. Первый сонъ.
Порозгулюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и розгулятися, но о многихъ. Саме порозгулювалися добре, аж тут кажуть: пора росходитись.
Пошукати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать.
Сухарик, -ка, м. 1) Ум. отъ сухарь. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.
Шевський, -а, -е. 1) Сапожничій. Нашії чоботи, шевської роботи. Мет. 186. шевська смола. Варъ. Прилип до мене, як шевська смола до чобота. Ном. № 2750.