Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балагула, -ли, ж. 1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи. Левиц. І. 504. 2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ. 3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Віддуба́сити, -шу, -сиш, гл. Отколотить, отдуть. Стор. І. 239.
Зелі́нка, -ки, ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.
Зсинити, -ню́, -ниш, гл. Побить до синяковъ. Зсинив її так, що й Боже! Лебед. у.
Перепічка, -ки, ж. 1) = перепічайка 1. Чуб. VII. 445. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку. Мкр. Н. 2) Маленькая пасочка, которую даютъ священнику послѣ освященія пасхальнаго хлѣба. Вх. Зн. 48. Ум. пере́пічечка. Чоловіче, напечу я тобі перепічечок. Грин. II. 164.  
Пле́мня, -ня и -мени, с. = Пле́м'я. Одна дорога до отця, до матки, а друга дорога до роду, до племня. Грин. III. 594.
Побратимець, -мця, м. = побратим. Гол. IV. 458. Ото його і гості й побратимці. К. МБ. III. 261.
Постерегти, -ся. Cм. постерігати, -ся.  
Східний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Восточный. Східній край неба. Дані Висока надивилась на волохів, на турків і позичила в іх трохи східнього смаку. Левиц. Пов. 204.