Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побоятися

Побоятися, -бою́ся, -ї́шся, гл. Побояться. Я побоявся, щоб дзиглика не поламать. Рудч. Ск. І. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЯТИСЯ"
Вичервонити, -ню, -ниш, гл. Окрасить въ красный цвѣтъ.
Гицель, -целя, и -цля, м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю! Рудая. І. 65.
Дяконенкі́вна, -ни, ж. Внучка діакона.
Обшарпати, -паю, -єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). ЗОЮР. І. 133. Прогуля... усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Грин. II. 290. Такий обірваний та обшарпаний. Стор. І. 204.
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита. Н. Вол. у.
Позливати, -ва́ю, -єш, гл. Слить (во множествѣ). Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти. Богодух. у.
Попалити, -лю́, -лиш, гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні. АД. І. 269.
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. ІІІ. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. порошенька.
Розголоситися, -шуся, -сишся, гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.
Роскуйовдити, -джу, -диш, гл. = роскудлати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБОЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.