Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок. Kolb. І. 49.
Віятися, -віюся, -єшся, гл. 1) Носиться, бродить, таскаться. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324. Як пообідають, то нехай собі віються куди схочуть. О. 1862. V. 103. 2) Вѣяться, провѣваться. Пшениця.... і молотиться, і віється. Стор. І. 76.
Ламкий, -а́, -е́ Ломкій. Харьк.
Малоро́слий, -а, -е. Малорослый.
Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля. Вх. Уг. 252.
Нахта, -ти, ж. Нефть. Cм. нехта.
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули. К. ЦН. 222.
Утілення, -ня, с. Воплощеніе.
Щепочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ щепа. 2) Въ причитаніи надъ умершей дочерью употреблено какъ ласкательное для дочери слово: Моя донечко, моя й правдочко! Моя донечко, моя й вишенько, моя щепочко, моя й родиночко, моя й дитиночко! Мил. 217.