Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побіденник

Побіденник, -ка, м. Бѣдняга, горемыка. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12351.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІДЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІДЕННИК"
Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати. Вх. Уг. 229.
Винянчити, -чу, -чиш, гл. Выняньчить.
Засцика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засця́ти, -сцю́, -ци́ш, гл. Замачивать, замочить (уриной). Чорний чорне більмо засцяв, білий біле більмо засцяв. Чуб. І. 139.
Зачу́ханий, -а, -е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане. Зміев. у.
Ло́скотно нар. Щекотно. Дитині лоскотно, воно й сміється. Чуб. III. 108.
Незмилитися, -люся, -лишся, гл. = знеми́литися, її горе ззіло... світ їй незмилився. Г. Барв. 113.
Помолодішати, -шаю, -єш, гл. = помолодшати.
Почащати, -ща́ю, -єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав. Мнж. 20.
Пробачати, -ча́ю, -єш, сов. в. пробачити, -чу, -чиш, гл. Прощать, простить, извинять, извинить. Пробачте, гості мої: не скупость, така спроможность. Ном. № 12025.
Роспиндитися, -джуся, -дишся, гл. Разважничаться, заважничать, надменность показать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІДЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.