Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близько нар. 1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. Посл. ні близько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько! О. 1862. І. 61. 2) Употребл. какъ предл. съ родит. пад.: возлѣ, подлѣ. Чуб. ІІІ. 291. Росла калина близько озера. Чуб. V. 148. Ум. близенько, близесенько.
Бузов'Я, -яти, с. = бузув'я. Ум. бузов'ятко.
Відгуляти 1, -лю, -лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити. Федьк.
В'юк, -ка, м. Вьюкъ. Іде троє, а під ними по одному коню під в'юками. ЗОЮР. І. 157.
Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Чуб. V. 168. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю. Мет. 138.
Поквасити, -шу, -сиш, гл. Поквасить.
Прилазити, -лажу, -зиш, сов. в. прилізти, -лізу, -зеш, гл. Приползать, приползти, прилѣзать, прилѣзть. Прилізла... чорна гадина. Чуб. V. 734.
Розорати Cм. розорювати.
Уторжитися, -жуся, -жишся, гл. Выручиться. А що, карбованців п'ятдесят уторжилось, чи нії Лебедин. у.
Човниченько, -ка, м. Ум. отъ човен. Грин. III. 676.