Каяння, -ня, с. Раскаяніе. По смерти нема каяння. До світу плач її по хаті, до світу каяння.
Ли́шко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Наора́ти Cм. наорювати.
Понароджувати, -джую, -єш, гл. Народить (многихъ).
Порошок, -шку, м. Ум. отъ порох.
Прарід, -роду, м. Первый родъ, изъ котораго вышли другіе роды. І роду й прароду закажу, щоб не ходили заміж.
Сватальний, -а, -е. Употребляемый при сватаніи. Рушники сватальні давала.
Стукнутися, -нуся, -нешся, гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота.
Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл.
1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»?
2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати.
Ув'язувати, -зую, -єш, сов. в. ув'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать во что. Син вив'язав звідтіля (з торби) невістку, а ув'язав сучку. 2) Увязывать, увязать, привязывать, привязать. Що в тебе на возі? — Колодочка. — Як би колодочка, то б ув'язана була. Струну ув'язував до скрипки.