Молодне́ча и молоднича, -чі, ж. 1) = молодеча. Молоднеча спершу реготалася. Хлопці-молоднеча. 2) = молодник.
Ночування, -ня, с. Ночевка, ночеваніе.
Перелесник, -ка, м. Первонач. значеніе: искуситель. Так называется бѣсъ, въ видѣ огненнаго змѣя (— метеоръ), летающій къ женщинѣ. Коли б не тирлич, був би я твій панич, — каже перелесник-чорт любі дівчині, коли мав проти його зілля тирлич при собі.
Писарець, -рця́, м. Ум. от. писарь.
Порозважати, -жа́ю, -єш, гл. То-же, что и розважити, но во множествѣ.
Розімчатися, -чуся, -чишся, гл. Разнестись. Такая розімчалась чутка в народі, в городі, в полках.
Скрутний, -а, -е. Затруднительный, тяжелый, стѣснительный.
Скупіти, -пію, -єш, гл. Дѣлаться скупѣе. Ми все скупієм.
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі.
Харкіт, -коту, м. Хрипъ, хрипѣніе.
