Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюский

Плюский, -а́, -е́ Плоскій. Шух. І. 91.112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮСКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮСКИЙ"
Гарматій, -тія, м. = гармаш. Желех.
Глиняний, -а, -е. Глиняный. Шевч. 437.
Жа́йворінка, -ки и жа́йворінок, -нка, м. Жаворонокъ. Мнж. 172. Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив. Ном. № 14149. Ум. жа́йворіночок.
Засіда́тельський, -а, -е. Засѣдательскій. Накинув голова засідательські мітки прясти. О. 1862. II. 39.
Підплисти, -пливу, -ве́ш, гл. = підпливти.
Почовгатися, -гаюся, -єшся, гл. Потереться. Почовгались чоботи. Черном.
Пригальмувати, -му́ю, -єш, гл. Притормозить. Вх. Зн. 55.
Чтері числ. = чотирі. Маю я чтері волошки. Грин. III. 285.
Чужосілець, -льця, м. Человѣкъ изъ чужого села. Не ви сінечки робили, робили сінечки чужосільці. МУЕ. III. 120.
Шепотання, -ня, с. Шепотъ, шептанье. Мир. Пов. І. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮСКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.