Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюйко

Плюйко, -ка, м. Любящій плевать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЙКО"
Білити, -лю, -лиш, гл. 1) Бѣлить; окрашивать въ бѣлый цвѣтъ. У суботу білю хату. МВ. шити-білити — завтра великдень. Посл. Значитъ то же, что русское: коли на охоту ѣхать, тогда собакъ кормить. білити шкіру. При выдѣлкѣ кожи: натирать мѣломъ. Шух. І. 254. 2) О полотнѣ: дѣлать бѣлымъ, бѣлить (на. солнцѣ). Я вас пряла, ночей не досипала, білила вас в зеленім лузі. Левиц. І. На тихім Дунаї під крутим берегом там господиня різи білила. Чуб. біль білити. Cм. і. біль. 3) Убѣлять (умывая). Дівка Катерина личенько білила. Чуб. V. 574. 4) Лудить. Херс.
Вугор, -гра, м. Угорь, прыщъ.
Гискра, -ри, ж. = искра. Його очі блищали гискрами. Левиц. Пов. 16. Ум. гискорка. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстях печі. Мир. Пов. I. 115.
Кошіння, -ня, с. Кошеніе, косьба. Шух. І. 169, 189.
Кукул, -ла, м. Самецъ кукушки. Желех.
Лисеня́, -ня́ти, с. Дѣтенышъ лисицы. МВ. (О. 1862. III. 45). Ум. Лисеня́тко, лисеня́точко.
На́рік нар. На будущій годъ. Бог його знає, що нарік буде. Камен. у.
Нюшити, -шу́, -ши́ш, гл. Нюхать воздухъ (о животномъ). Собака нюшить. Черк. у.
Обчемсати, -саю, -єш, гл. = обчимхати. Вх. Зн. 43.
Скиндяк, -ка, м. Лента. Ум. скиндячо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.