Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плугатарь

Плугатарь и плугатирь, -ря, м. Пашущій плугомъ работникъ. Борз. у. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі у толоці. Лукаш. Бідний человік нанявсь плугатирем. Раз він орав... ХС. IV. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУГАТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУГАТАРЬ"
Вибранець, -нця, м. 1) Избранникъ. 2) Рекрутъ. Гол. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Шух. І. 201. Ум. вибранчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. І. 134.
Вистрибнути, -ну, -неш, гл. Выскочить, выпрыгнуть. Вона як вистрибне, та на небо, і стала зіркою. Мнж. 27.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя. Гол. IV. 55.
Ляшо́к, -шка́, м. 1) Ум. отъ лях. Мет. 9. Шевч. 93. 2) Названіе вола масти песочнаго цвѣта, бѣлый съ желтымъ отливомъ. КС. 1898. VII. 41.
Невістчаний, -а, -е. Принадлежащій невѣсткѣ или невѣсткамъ. У нас три невістки, так то невістчана худоба. Черниг. у.
Плавний, -а́, -е́ Пловучій. плавна сітка. Cм. сітка. Вас. 188.
Ростопити, -ся. Cм. ростоплювати, -ся.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо. Чуб. II. 135.
Смуток, -тку, м. Грусть, уныніе, печаль. Иноді смуток великий напада, що й на світ не хочеться дивиться. Смуток ваш на радощі обернеться. Єв. І. XVI. 20. смуток її зна. Чертъ ее знаетъ. Ном. № 7866. у йо́го до смутку гро́шей. У него множество денегъ. ЗОЮР. І. 233.  
Хряскіт, -коту, м. = хряск.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛУГАТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.