Граблі, -бе́ль, -блі́в, ж. мн. 1) Грабли. Части: держівно, конецъ котораго представляетъ развилину — роскі́п, на концы котораго прикрѣпленъ вало́к, а въ послѣдній вставлены зубці́. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется гра́блисько, гра́блище, граби́льно; два другія названія: вало́к і зубки. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. 2) Родъ писанки. Ум. Грабельки́. Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати.
За́торочка, -ки, ж. Враждебныя отношенія. Уже є з вами заторочка.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Огледітися, -джуся, -дишся, гл. = оглядітися. Тепер у дворі гості, ніколи й огледіться за мною.
Перещеміти, -млю́, -миш, гл. Перестать щемѣть. Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше.
Пообкурювати, -рюю, -єш, гл. Окурить, окутать дымомъ (во множествѣ).
Приодіти, -діну, -неш, гл. Одѣть. Був єм наг і не приоділисте мене.
Такувати, -ку́ю, -єш, гл. = атакувати. Січ токували.
Хитання, -ня, с. Шатаніе, качаніе.
Шушукатися, -каюся, -єшся, гл. Шептаться.