До́ма Ii нар. Дома. Чом не хочеш ти робити і дома сидіти? Батько й мати поїхали до родичів..., дома зосталися хлопці.
І I сз. II. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. І вітер не віє, і сонце не гріє. І виходила до його вся земля. І де ті люде тут возьмуться. Между двумя гласными и послѣ гласной сокращается въ II. Як не зароблю, то лежатиму поки й опухну. Стала їсти й пити. Далі вже й під Київ підступав.
Крушина, -ни, ж.
1) Крушина, Rhamnus frangula. Нема роду-родини, ні вірної дружини, тілько в саду крушина.
2) Печаль, кручина. А на моїй голові штирі крушині. Ой перша крушина — отець-мати померла.
Кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви.
Льо́пи, -пів, м. 1) Пятна отъ разлитой цвѣтной жидкости. 2) Мазня (о картинѣ).
Мнюх, -ха, м. Рыба Lota vulgaris.
Подущина, -ни, ж. Подушка, не особенно хорошая подушка.
Тискання, -ня, с. Давленіе, сжиманіе.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. 2) Въ топорці і келефі — самая палка.
Хабз, -зу, м. хабза, зи, ж. = хабзина.