Брузумент, -ту, м. Позументъ. Одяг червоний жупан з вильотами, що пообшивані брузументами.
Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Кров не водиця, розливати не годиться. Квочку годиться підсипати в неділю. Так не годиться говорити. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться.
Горе́цтво, -ва, с. Горесть, печаль.
Притулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. притулитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Прижиматься, прижаться. Дитинка притулилась до матері. Также о душевномъ состояніи: Нема в мене родиноньки, — Ні до кого притулитися.
2) Находить, найти пріютъ, пріютиться. Сам зостався серед хати, не знав куди притулитись. Аж ось дав мені Бог притулитись до 'дної вдови убогої. Де сирота безрідний притулиться? Де захисток собі знайде?
3) Прислоняться, прислониться; приставать, пристать. Притулюся плечима й до груби. Так уже воно притуляється, як горбатий до стіни.
Прометний, -а, -е. = промітний. Пилип не те, що Зінець: це валюка, ледащо, нікчемний чоловік, а той — то прометний: у його й хлібця посіяно, і по хазяйству пеклується.
Роскуйдувати, -дую, -єш, сов. в. роскуйдати, -даю, -єш и роскуйдити, -джу, -диш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Мене змиють дрібні дощі, а розчешуть густі терни, а висушить ясне сонце, а роскуйдить буйний вітер. Хведір пізно вернувся додому, роскуйданий, без шапка.
Соловиний, -а, -е. = солов'їний.
Унурити, -рю, -риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю.
Учора нар. Вчора. І вчора орав, і сьогодня орав.
Цюнечка, -ки, ж. Собачка.
