Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Жерстя́нка, -ки, ж. Жестянка.
Камуз, -зу, м. Мелкіе куски. Зухвальцу на камуз роспасти. Cм. гамуз.
Кіпка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Коливати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Колебать, качать. Стоїть дід над водою, коливає бородою. Верби та садовина поперехилялись через тини та коливають віттям, куди вітер віє. 2) Идти медленно; идти переваливаясь. Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати, виглядає у кожне віконт.
Лічи́льниця, -ці, ж. Счетчица. Я така лічильниця, що й не полічу сама.
Повиточок, -чка, м.
1) Свивальникъ и пеленки, въ которые завернутъ ребенокъ. А жаль мені тую дочку, що покинула в повиточку.
2) Сорочка (въ которой родится иногда животное). Теля в повиточку.
Потріпувати, -пую, -єш, гл.
1) Потрепывать. Вона стоїть собі та коноплі потріпує.
2) Осуждать; ругать, поносить. Не дуже лишень потріпуйте село, коли любите сільську мову. Сидить та потріпує своїх сусідок. Потріпує сучим сином.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Скусівник, -ка́, м. Раст. Arnica montana L.
