Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плита

Плита, -ти, ж. Плита. Міусск. окр. Гн. II. 121. Шух. І. 227. Долівка камінням виложена, плитами. Св. Л. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИТА"
Кравчиха, -хи, ж. Портниха или жена портного. Желех.
Мет, -ту, м. = мент. В один мет. Ном. № 7741.
Млинове́, -вого, с. Мельничный сборъ.
Перелаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться между собой взаимно.  
ПросохтиCм. Просихати.
Росхристатися, -таюся, -єшся, гл. Разстегнуться на груди. Росхристались та й ходить усюде. Сорочка росхристалась. Кв. II. 127.
Рота, -ти, ж. Рота. Всі роти, полки у поход пішли. Чуб. V. 971. Вийшла козачка за ворота, — сидить жінок ціла рота. Чуб. V. 1171.
Спішний, -а, -е. Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Щеміти, -млю́, -миш, гл. Щемить. Зуби не боліли і не щеміли. Чуб. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛИТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.