Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плигати

Плигати, -га́ю, -єш, гл. Прыгать. Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався. Котл. Ен. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИГАТИ"
Бугаяка, -ки, м. Ув. отъ бугай.
Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля. Грин. III. 429.
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Випрохати, -ся. Cм. випрохувати, -ся.
Єдинома́терній, -я, -є. Единоутробный. Вони прийшли з Веніамином, його єдиноматернім братом. Оп. 77.
Красунок, -нка, м. Родъ хлѣбнаго жучка. Кобел. у.
Попогрякати, -каю, -єш, гл. Погремѣть много. Попогрякав (грім). Мнж. 115.
Силющий, -а, -е. Огромный. Силюща могила. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Стряски, -со́к, ж. мн. Соломенная труха. Вх. Зн. 67.
Хиза, -зи, ж. = охиза. Мир. ХРВ; 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.