Змимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать.
Лопуши́ння, -ня, с. соб. Кусты, листья лопуху.
Ляда́щий, -а, -е. = ледащий.
Ми мѣст. Мы.
Перековерзувати, -зу́ю, -єш, гл. Перестать капризничать.
Прогризати, -за́ю, -єш, сов. в. прогри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Прогрызать, прогрызть. Так не проклята, мишва! Глянь, яку дірку прогризли!
Сімнадцятий, -а, -е. Семнадцатый. Минув мій рік шіснадцятий, сімнадцятий починаю.
Співробітниця, -ці, ж. Сотрудница.
Хата, -ти, ж. Домъ, изба, хижина. Моя хата з краю, я нічого не знаю. Чи се тая удівонька, що на розі хата? різана хата. Хата, сложенная изъ бревенъ, перерѣзанныхъ по длинѣ надвое. хата без штані́в. Не имѣющая сѣней. Въ Подоліи хатою называютъ иногда могилу, а домъ тогда куріне́м. Хати наші на цвинтарі, а вас просю до куріня. Отсюда вѣроятно: тут тобі́ й хата! Тутъ тебѣ и смерть, тутъ тебѣ и конецъ. дядькова хата. Тюрьма. А шо ж мені буде, як ударю таку паню по вуху? То ще доведеться жити у «дядьковій хаті». держатися хати. Cм. держатися. Ум. хатка, хатонька. хаточка. Хатки біленькі виглядають. Хаточки поховались у біленькі садки.
Часина, -ни, ж. Время, минута. У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили. Ум. часинка. часиночка. Ні на часиночку не дав собі одпочинку. Забіг на часиночку до удови.