Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

логаза

Лога́за, -зи, ж. Родъ каши изъ цѣльныхъ зеренъ обдирного ячменя, иногда съ. прибавкой гороха, варящейся съ саломъ или постнымъ масломъ. Камен. у. О. 1861. XI. Свид. 61. Шух. I. 142. Зразу їли логазу, а як ся запомогли, без вечері лягли. Ном. № 10833.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОГАЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОГАЗА"
Безвинність, -ности, ж. Невиновность, невинность, неповинность. Левиц. І. 541.
Дзвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть на землю, шлепнуться, брякнуться.
Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб. Грин. I. 181.
Квасило, -ла, с. Плохой, спитой квасъ. Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило. Ном. № 4579.
Одноруч нар. Одной рукой. Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла. Черниг. у.
Пекатися, -каюся, -єшся, гл. Отстраняться отъ кого. Поганий чоловік, я його пекаюся, дарма, що рідний брат. Міусск. окр.
Підштовхнути Cм. підштовхувати.
Свіргун, -на, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Сичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Рудч. Ск. І. 14 6. Гуси сичали. Гліб. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
Скаженкуватий, -а, -е. Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОГАЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.