Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вівця, -ці, ж. 1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Вівцю стрижуть, а друга дивиться. Ном. № 3904. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 59. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля. Мил. 115.
Громови́на, -ни, ж. Электричество. Ди то сила й зоветься електричеством, або по нашому краще назвати громовиною, бо од неї бува грім. Ком. Р. ІІ. 59.
Зашкару́питися, -плюся, -пишся, гл. = зашкарубнути.
Магистра́т, -ту, м. Городское управленіе гражданское и судебное. К. ЧР. 214.
Перекути, -кую́, -єш, гл. = перекувати.
Помести Cм. помітати.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.  
Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.
Укидання, -ня, с. Вбрасываніе.
Хвиськати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. Хвиськав батогом по сухих кінських ребрах. Левиц. І. 457.