Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пішник

Пішник, -ка, м. = піхурка. Вх. Лем. 450. Ум. пішничо́к.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІШНИК"
Безщасниця, -ці, ж. Несчастная женщина, обездоленная, неудачница. Грин. ІІІ. 559. Ой десь наша безщасниця на чужій стороні. Чуб. V. 473.
Крисачок, -чка, м. Ум. отъ крисак.
Кунпанія, -нії, ж. = кумпанія. К. ЧР. 68.
Маму́ла, -ли, об. Неповоротливый человѣкъ, увалень. Мнж. 185.
Приймачка, -ки, ж. Пріемышъ женскаго пола.
Пульча, -чати, с. = пуля 1. Вх. Лем. 458.
Скляр, -ра, м. Стекольщикъ.
Субітник, -ка, м. 1) Наказываемый по субботамъ. 2) Поминальная книга, субботникъ, синодикъ. В субітник Фоку записали. Мкр. Г. 70. Запишімо, стара, часть грошей на церкву, щоб нас поминали, щоб нас записали в субітник. Левиц. І. 381.
Сум'яття, -тя, с. Суматоха. Левч. 64.
Учинити, -ся. Cм. учиняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.