Батьківщина, -ни, ж.
1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. нам батьківщини не ділити. Намъ не изъ-за чего ссориться.
2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. Гине слава, батьківщина.
Брич, -ча, м.
1) Бритва. ще я тебе щербатим бричем виголю. Будешь ты еще меня знать, я тебѣ еще задамъ.
Виновацтво, -ва, с. Виновность. повернути в виновацтво. Обвинить. Нехай же хто лихих моїх осудить, напасників поверне в виновацтво.
Запро́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. запро́датися, -да́мся, -си́ся, гл. Продаваться, продаться кому; предаться на чью либо сторону изъ корыстныхъ побужденій. Чорт каже до нюю: запродайся мені.
Зда́влювати, -люю, -єш, сов. в. вдави́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Сдавливать, сдавить, давить, задавить. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Здавив за руку, аж хруснуло. 2) здави́ти о́ком на ко́го. Подмигнуть. Здавив на мене оком, я й замовк та й край.
Мазни́ця, -ці, ж. Лагунка (для держанія дегтя). Така біла, як мазниця. Презрительное прозвище мужика. Чи ти ж, мазнице, вчився в школі? чи ти ж тямиш далі од свого носа? — А ти, паскудо! Думаєш, як начепив хустку на шию, та почепив гудзя на груди, то вже маєш право глузувати з нас, дражнити нас мазницями! 3) Черная большая барашковая шапка съ суконнымъ дномъ. Ум. мазничка. Нате і мою мазничку на дьоготь.
Налаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. З вечора було ще налаштувати віз.
Обдути Cм. обдимати.
Риболович, -ча, м. = рибалка 2.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.
