Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відзірятися, -ряюся, -єшся, гл. Скалить зубы. Лежить собака та й відзіряється. Полт. Їй би усе тільки до хлопців відзірятися. Полт.
Де́сна, -ни, ж. Десница, правая рука. Не дарма звав її своєю десною. Стор. МПр. 97.
Десь-не-десь, нар. 1) = Де-не-де. Чисте місце, тільки десь-не-десь поростицювані вишеньки та квітки. Сим. 202. 2) Гдѣ-то. Десь-не-десь є на чистому полі, на роздоллі криниця води. ЗОЮР. II. 53.
Закацю́бнути и закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Насупити, -ся. Cм. насуплювати, -ся.
Перстінок, -нка́, м. Ум. отъ перстінь.
Пластів'я, -в'я, с. Пластъ, слой; слой срубленныхъ вѣтвей. Вх. Зн. 50.
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35). Що попоплакала мати наша покійна за батьком! О. 1862. X. 33.
Примовити Cм. примовляти.
Уляпувати, -пую, -єш, сов. в. уляпати, -паю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать, забрызгать.