Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом.
Драбча́стий, -а, -е. О возѣ: драбча́стий віз. Возъ, въ ящикѣ котораго боковыя стороны состоять изъ драбків.
Замо́жніти, -нію, -єш, гл. Разживаться, богатѣть.
Зася́ти, -ся́ю, -єш, гл. Засіять. Так в хаті засяло, що ніби свічки горіли. І світ ясний, не вечірній тихенько засяє.
Зваря́льня, -ні, ж. = жлукто. Cм. зваряти.
Мча́тися, мчу́ся, мчи́шся Мчаться. Коли чує Наталка — за нею женуться. Озирнулась — се Данило мчиться. К Еолу мчалась як оса.
Перелити, -ся. Cм. переливати, -ся.
Силянка, -ки, ж. 1) Веревочка, снурокъ. 2) Мелкая бисеринка. 3) Низка бусъ, грибовъ. си́лянка ягід. Ягоды, нанизанныя на стебелекъ травы. 4) Ленточка изъ бисера, нѣсколько соединенныхъ низокъ бусъ. Ум. си́ляночка.
Таранчити, -чу, -чиш, гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий.
Уснаститися, -щуся, -стишся, гл. Укрѣпиться. Скільки, раз скидали ми свого попа, так ні, уснастивсь таки, та й досі.
