Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відбавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відбавити, -влю, -виш, гл. Убавлять, убавить, уменьшать, уменьшить.
Гвалт, -ту, м. и пр. = ґвалт. и пр.
Голопуцьок, -цька, м. 1) Неоперившійся птенецъ. 2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416.
Дякі́вський, -а, -е. Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури. Кв. II. 213.
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище. К. ЧР. 260.
Насуплювати, -плюю, -єш, сов. в. насупити, -плю, -пиш, гл. Нахмуривать, нахмурить. Насупити брови. І Данило инший став, як одружився: вже не насуплені чорні брови і на устах ласкавий усміх. МВ. І. Насупило, — аж світу Божого не видно.
Повикурювати, -рюю, -єш, гл. Выкурить (во множествѣ). Котрому козакові повні сакви жінка тютюну напхала... то все те повикурували. ЗОЮР. І. 290.
Просмерднути, -ну, -неш, гл. Провоняться. Просмердла й ціла картопля, лежачи з гнилою. Н. Вол. у.
Трухнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Тряхнуть. Як трухнуть, а гроші й посипались. Грин. І. 43. Яблука поспіли; він трухнув, — всі осипались. Драг. 131.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.