післанець
Післанець, -нця́, м. 1) Посолъ, посланный. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх. 2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 188.
Том 3, ст. 188.