Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пінити

Пінити, -ню, -ниш, гл. Пѣниться. Вода так і шумить, хвилями аж пінить. Чуб. II. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІНИТИ"
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Зерна́тий, -а, -е. = зернистий. Аф. 453.
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1. Чуб. I. 262.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111.
Перегіркнути, -ну, -неш, гл. Прогоркнуть.
Перещепити Cм. перещеплювати.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Попильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Позаботиться, постараться. Попильнуй під старість дому. Котл. Од. 492. 2) Постеречь, присмотрѣть, наблюсть; бодрствовать нѣкоторое время. Ти, Симоне, не міг однієї години попильнувати. Єн. Мр. XIV. 37.
Рівчачок, -чка, м. Ум. отъ рівчак.
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана. Херс. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.