Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибичуватися, -чуюся, -єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. І. 146. Вибичувався з хурою на гору. Зміев. у.
Забуті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Загудѣть. Загудів, забутів сивий голубонько по зеленій ліщині. Гол. І. 131.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Киликати, -ли́чу, -чеш, гл. Щебетать. Так жалісно, як пташеняточко, киличе — пустіть. МВ. І. 78. Вона як пташка киличе.
Обділити Cм. обділяти.
Осердя, -дя, с. = осердок. Новомоск. у.
Приндитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спесивиться, важничать. Буває инший чоловік все приндиться. Гліб. 2) Капризничать.
Прочляти, -ля́ю, -єш, гл. Провести праздно (время). Прочляв день. Черк. у.
Рушлята, -лят, с. мн. Родъ дѣтской игры. Мил. 56.
Чинчериї, -їв (м. ?). Кандалы, оковы. Угор.