Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихвалка, -ки, ж. Хвастовство, похвальба. Ти все на вихвалку. КС. 1883. XI. 500. При.... вихвалках.... своєю силою. Мир. ХРВ. 156.
Вуглярня, -ні, ж. = вуглярка 2.
Гвор, -ра, м. Клинья въ штанахъ. Гол. Од. 66.
Накри́ти, -ся. Cм. накривати, -ся.
Оновити Cм. оновляти.
Порядкувати, -ку́ю, -єш, гл. Распоряжаться, хозяйничать. Хто ж тут у вас порядкує? — Нема ще нікого, теперечки збіраємось обрать собі свого ватажка. Стор. МПр. 126, 127.
Саморідний, -а, -е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа. Полт. г. 2)дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ. 3)дне зілля. Раст. = пісочник. Вх. Пч. І. 13.
Улягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. улягтися, -жуся, -жешся, гл. Улегаться, улечься. На піску улігся, та думка спати не дала. Котл. Ен. V. 6. Лихо.... в самім серці й уляглось. Шевч. 553. І хвилі вляжуться, мовчить німа безодня. К. Псал. 251.  
Хуртеча, -чі, ж. = хурта = хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. Щог. В. 135. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно. Щог. Сл. 100.
Шкарубнути, -бну, -неш, гл. = шкарубіти.