Буханець, -нця, м.
1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці.
2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба.
3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину.
Вибійка, -ки, ж. Набивная ткань.
Гру́бний 3, -а, -е и гру́бній, -я, -є. Относящійся къ печкѣ, печной. Грубня печина.
Зла́гідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була.
Лискну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = лиснути. Як разом лискне блискавка, так небо мов запала.
Няньо, -ня, м. Отецъ.
Обладувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. Обладували вози в дорогу.
Повимудровувати, -вую, -єш, гл. = повигадувати.
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий.
Штирхати, -ха́ю, -єш, гл. = шпиркати. Ножем йому штирхає.