Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пізніхірочка

Пізніхірочка, -ки, ж. Поздно родившійся (ребенокъ), поздно выведшійся (птенецъ). Маркев. 91. Чого це у вис, бабо, курча погане? — Е, це в мене пізніхірочка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЗНІХІРОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЗНІХІРОЧКА"
Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск.
Бодячий, -а, -е. Бодливый. Бодячий бик. Вх. Лем. 393.
Дрібот́ун, -на, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.
Жиді́вство, -ва, с. Еврейство, жидовство.
Засвої́ти Cм. засвоювати.
Опришкуватий, -а, -е. Злой, сварливый. Рк. Левиц.
Повідтинати, -ка́ю, -єш, гл. Откупорить (во множествѣ).
Покот, -та, м. Имя собаки. Покот з Вовчком несуться до мене, спинаються, ледве не звалять. О. 1862. VIII. 18.
Теплина, -ни, ж. Мѣсто, гдѣ вода зимой не замерзаетъ. Вх. Зн. 69.
Хрястіти, -щу, -стиш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач. у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить. К. ЧР. 332.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЗНІХІРОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.