Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

під'язуватися

Під'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. під'язатися, -жуся, -жешся, гл. = підв'язуватися, підв'язатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІД'ЯЗУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІД'ЯЗУВАТИСЯ"
Бараболя, -лі, ж. = картопля. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. І. 137. Наварила бараболі. Чуб. V. 3. Ум. бараболька. Грин. ІІІ. 517.
Відчинити, -ся. Cм. відчиняти, -ся.
Докінчи́ти Cм. докінчувати.
За́кім нар. = заким. Закім багатий стухне, то убогий опухне. Ном. № 5678.
Під'їздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. під'ї́хати, -ї́ду, -деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Під'їхав до вогню, дивиться, — лежить змій. Рудч. Ск. І. 109. 2) Поддѣвать, поддѣть. Під'їхали нас братчики так, що тілько ушима, стрепенули. К. ЧР. 360. Хто кого обдурив, під'їхав, підсів. Мир. Пов. II. 55.
Рачиця, -ці, ж. Самка рака. Вх. Лем. 428.
Різавка, -ки, ж. = різачка 1. Вх. Лем. 461.
Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. МВ. (О. 1862. III. 46). Торохтів бубон. Стор. МПр. 126. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. Ном. № 12896. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає. Гліб.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.
Цегла, -ли, ж. Кирпичъ. А зась, мурий нехрещений! Цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІД'ЯЗУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.