Воркотання, -ня, с.
1) Мурлыканье.
2) Ворчанье. А з свекорком брання — тільки воркотання.
Души́ти, -шу, -шиш, гл. 1) Душить, давить. 2) Давить, жать. Взяла за маленький палець та й душить його помаленьку. 3) Давить, притѣснять. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди (на Запоріжжа) втікав щонайкращий люд з городів. 4) души́ти копійчи́ну. Беречь деньги, скупиться. Батьки в поповичів народ все скупенький, що душать копійчину.
Заграва́ти, -ра́ю, -є́ш, сов. в. загра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Начинать играть, заиграть. Звелів вже він музикам заграти. 2) Начинать, начать двигаться: бѣжать, летать и пр. рѣзвыми, бойкими движеніями. Гей коню мій, коню, заграй підо мною! Над річкою, над Дунаєм орли загравали. 3) О морѣ: начать волноваться. Ой заграй, заграй, синесеньке море, та під тими байдаками. О свѣтѣ: начинать играть, заиграть. Заграло сонечко. 4) О винѣ, наливкѣ: начать бродить.
Замаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Замахать. 2) — п'я́тами. Побѣжать. Грицько... уже п'ятами замахав, тільки видно.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города.
Перетісувати, -сую, -єш, сов. в. перетеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Перетесывать, перетесать вновь или иначе.
Піддирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл.
1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо.
2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать.
Роздробити Cм. роздробляти.
Тучний 1, -а, -е. 1) Жирный. Тучні ягнята.
2) Плодородный. Земля тучна.
Шкулко, шкулько, нар. Донимаетъ больно, чувствительно.
