Відник, -ка, м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. Ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. Стоїть кухлик на віднички й умийся.
Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Кугава, -ви, ж. Скалистое ущелье, пропасть; обрывъ.
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь.
Полотнина, -ни, ж. Кусокъ полотна. Ум. полотни́нка. Дай чисту полотнинку зав'язати руку.
Понасмерджувати, -джуємо, -єте, гл. Навонять (о многихъ).
Потискати, -ка́ю, -єш, сов. в. потиснути, -ну, -неш, гл. Сжимать, сжать, давить, придавить. Потискає бондарівну за білії пальці. Бере камінь лев у лапи... як потисне, — камінь тріснув. Потиснув мов Хому Ярема, що й очі вискочили пріч. Мороз потис. Сильный морозъ. Мороз... як потиснув.
2) Швырять, швырнуть, бросить. Так і потис мені межи очі.
3) Отправиться, пойти. Шапку в кулак і потис за ворота.
Ручниця, -ці, ж.
1) = рушниця.
2) Каждый изъ двухъ концевь пилы съ отверстіемъ, въ которое вставлена деревянная рукоять.
Тарахнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю.
2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу.
Шукач, -ча, м. Искатель. Отсе ж тії шукачі й слідці розроілися скрізь купами, шукаючи та висліжуючи.