Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виторочити Cм. виторочувати.
Зашварґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. 1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.). 2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали. Св. Л. 230.
Кляч, -ча, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (гонишної сітки), невода; къ клячу привязанъ капать, за который вытягивается сѣть. Браун. 12. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов. Азовск. побережье.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка. Гол. Од. 20.
Повибовтувати, -тую, -єш, гл. Выболтать, выплескать (во множествѣ).
Повік нар. Вѣчно, до смерти, во вѣкъ; никогда (при отрицаніи). Маленька собачка повік щеня. Ном. № 8608. Я своєї дівчиноньки повік не забуду. Мет. 27. Ой уже нашого пана — кошового повік не видати. Грин. III. 602. Повік-віки.
Понаписувати, -сую, -єш, гл. Написать (во множествѣ). Драг. 141. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях. Рудч. Ск. II. 149.
Сплавляння, -ня, с. Перевозка водою, сплавомъ.
Труночок, -чка, м. Ум. отъ трунок.
Хлезінь, -ні, ж. Раст. Bunias orientalis. Шух. І. 21.