Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабачи́ще, -ща, м. Ув. отъ баба́к.
Ботей, -тею, м. = отара. Шух. І. 195, 198. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами. Шух. І. 210.
Забезпе́ка, -ки, ж. Обезпечиваніе, обезопашиваніе.
Лі́тком нар. Лѣтомъ. Літком немає Мотрі дома. Мир. ХРВ. 25.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. Шевч. 89. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик. Кв. 1. 34.
Пискати, -каю, -єш, гл. = пищати.
Підвій, -вію, м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью). Канев. у.
Сіва, -ви, ж. 1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою. 2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.
Тесівниці, -ць, ж. мн. Гладкія скалы. Вх. Зн. 69.
Хикавка и хикалка, -ки, ж. = Икавка. Мил. 9.