Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зачи́нятий, -а, -е. Затворенный. Як би віконниці у хаті не зачиняті, то я б подивилась. О. 1862. VII. Кост. 52.
Настіж нар. Настежь. І сіни й хата перед тобою настіж. К. ЧР. 222.
Натужати, -жаю, -єш, гл. Гнать лошадь сверхъ силъ ея. Ми, їдучи, не натужали коня. Волч. у. (Лободовск.).
Похребтина, -ни, ж. 1) Крестецъ, хребетъ. Конст. у. Хребетъ. Харьк. у. 2) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Розливки, -вок, ж. мн. = зливки 2. Маркев. 90. КС. 1889. X. 34.
Станя, -ні, ж. = стайня. Пішов до стані, так не добере собі коня. ЗОЮР. I. 125. Ой є в мене три коні на стані. Грин. III. 234. Ум. станенька. Мет. 287. Станечка.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. МВ. (О. 1862. III. 37). Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. Ном. № 9572. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників. Ном. № 3645.
Цішиця, -ці, ж. = ціша. Хмелем коло двору, вінцем коло столу, цєшицями по столу. Боже вас благослови і отець, і мати на посаг ступати! Гол. IV. 351.
Шестишаговик, -ка, м. Монета въ шесть грошей, три копейки. Драг. 189.