Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Бруква, -ви, ж. Раст. Брюква, Brassica oleracea. Їдять брукву, а лушпайки кидають. Ум. бруківка, бруквичка.
Гнилятина, -ни, ж. Гниль. Розворушив ту гнилятину.
Гнізденце, -ця, с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце.
Горе́цтво, -ва, с. Горесть, печаль.
Діб, доби́, ж. 1) Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб.... постерегла злодія. Тепер нічна діб, — не дорого збиться з шляху. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. На вся́ку діб. Во всякое время. 2) Возрастъ, лѣта. Сей чоловік у вашу діб. Этотъ человѣкъ вашихъ лѣтъ. Коли старий чоловік, — буде мені батьком; коли середній, — буде мені братом, а коли у мою діб, — буде мені милий. Cм. Доба.
Дру́жно нар. Дружно, въ согласіи. З хазяїном я жив дружно. Ум. дружне́нько. Жили дружненько ті дві жінки, мов би куми або ятрівки.
Наплюга́вити, -влю, -виш, гл. Напачкать, нагадить, насквервить, напакостить.
Приладновуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. приладна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прилаживаться, приладиться.
Свиріпиця, -ці, ж. Раст. = свиріпа.