Висипати, -па́ю, -єш, сов. в. висипати, -плю, -пеш, гл.
1) Высыпать, высыпать. Висипав я на стіл жменю дукатів.
2) Выливать, вылить. Висип всенький борщ у миску.
3) Высыпать, появляться, появиться во множествѣ. Висипали запорожці — лиман човни вкрили.
4) Насыпать, насыпать. Та висип же, мила, високу могилу.
5) Усыпать, усыпать.
Гря́на, -ни, ж. Часть? Як придавив ложкою, так шкурка на каші аж на чотирі гряни й роспалась.
Гультяюва́ти, -тяю́ю, -єш, гл. Кутить, повѣсничать, бездѣльничать, бродяжничать. Ґрунт продам, а сам піду гультяювати.
Докра́ювати, -кра́юю, -єш, гл. = докравати.
Закрі́па, -пи, ж. Скрѣпа. Указ за скріпою Гурчева.
Засла́ти I Cм. засилати.
Значити I, -чу, -чиш, гл. Значить, означать. Що значить, що ти лучче за мене вдариш?
Перебанити, -ню, -ниш, гл. Перемыть, вымыть вновь.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный.
2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Позсихати, -ха́ю, -єш, гл. Изсохнуть (во множ.). Були річки, — позсихали.