Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Замо́тувати, -тую, -єш, сов. в. замота́ти, -та́ю, -єш, гл. Загатывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Ном. № 5829. Замотати, зав'язати, та й нікому не казати. Ном. № 5946.
Зга́цькати, -каю, -єш, гл. — ко́ні. Изморить лошадей, гнавши ихъ. Вх. Лем. 418.
Лахманяр, -ра, м. = лахманник. Желех.
Лози́на, -ни, ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Чуб. V. 106. Ум. лозинка, лози́ночка.
Нетям, -му, м. Непониманіе. Мрячить їм нетям пам'ять. К. ПС. 40. Віддавалась їй безсильна в нетямі людина. К. МБ. XII. 262.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Понацілюватися, -люємося, -єтеся, гл. Прицѣлиться (о многихъ).  
Придумувати, -мую, -єш, сов. в. придумати, -маю, -єш, гл. Придумывать, придумать. Ніяк не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші украсти. Рудч. Ск. II. 169.
Пропертися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Пролѣзть, протиснуться, пройти. Яка тіснота, а він таки проперся, — он бач, спереду стоїть. Харьк.
Щепій, -пія, м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу. Харьк. г.