Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виколоти Cм. виколювати.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Кружілка, -ки, ж. = кужілка? = веретеноБуде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном-кружівкою. Грин. ІІІ. 72. Добру свекруху маю, не дасть мя бити, знаю: видре щітку і гребінку, веретена і кружілку. Грин. III. 92.
Огурний, -а, -е. 1) Строптивый, упорный, упрямый. Огурна дитина. Брацл. у. 2) Непривѣтливый, несообщительный. Ну, та й огурний народ тут: і слова не доб'єшся. Брацл. у. Ум. огурне́нький.
Одновілити, -лю, -лиш, гл. = і́льнувати.
Підтягати, -га́ю, -єш, сов. в. підтягти, -гну, -неш, гл. 1) Подтягивать, подтягнуть; подтаскивать, подтащить, 2) Только сов. в. Мочь потащить, сдвинуть съ мѣста. Циган узяв келеп, — насилу підтяте. Рудч. Ск. II. 188.
Позминати, -на́ю, -єш, гл. Смять (во множествѣ). Діти... подушки позмикали. Чуб. V. 65.
Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.