Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпертя

Підпертя, -тя, с. Поддержка, помощь. На підпертя його убозтва.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПЕРТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПЕРТЯ"
Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади. (К. П. Михальчукъ).
Вирлач, -ча, м. Пучеглазый человѣкъ.
Доґе́дзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Докапризничаться.
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися. Аф. 432.
Зчинити, -ся. Cм. вчиняти, -ся.
Леди́ця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Уг. 249.
Намня́ти гл. = нам'яти.
Попідкочувати, -чую, -єш, гл. Подкатить (во множествѣ). Вози попідкочуйте до коморі, будемо мішки накладати. Харьк. у.
Попорськати, -каю, -єш, гл. Побрызгать. К. ЧР. 66. Набрала води сцілющої, попорськала. ЗОЮР. II. 56.
Пролизати Cм. пролизувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПЕРТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.