Бездіяльний, -а, -е. Бездѣятельный.
Бужина, -ни, ж. = бужанина.
Діди́чний, -а, -е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Куча, -чі, ж.
1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу.
2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу.
8) Хлѣвъ для свиней. Ум. кучечка, кучка.
На́кри, -рів, м. мн. Музык. инстр.: бубны.
Падалиця, -ці, ж.
1) Осыпавшіеся плоды, высыпавшееся зерно.
2) Растеніе, выросшее изъ падалиці 1.
3) Родъ ужа? гадюка?
Татунь, -ня, м. ласк. отъ тато. Ум. татунцьо.
Хлюснути, -ну, -неш, гл. Плеснуть. Лісом іде — не трісне, водою йде — не хлюсне.
